НАРОДОЗНАВЧИЙ ПІДХІД В ОЗНАЙОМЛЕННІ ДІТЕЙ З ЛІТЕРАМИ

Відомо, що діти краще запам'ятовують літери, коли асоціюють їх з певними образами. Я пропоную створювати образи літер на українознавчому матеріалі. Такий підхід не лише полегшує процес опанування грамоти, розвиває творчість малят, збагачує їхні знання про Батьківщину і сприяє національному вихованню.

Опанування рідної мови нерозривно пов'язане з пізнанням історії, цінностей, традицій свого краю. Використання українознавчого матеріалу на заняттях з розвитку мовлення та грамоти значно збагачує їх, дає дітям змогу відчути дух народу в кожному слові й навіть літері.

Під час ознайомлення дошкільнят з літерами  застосовують прийом їх "оживлення", що ґрунтується на образному сприйманні дітей цього віку.  І забарвлюю цей процес національним колоритом.

Мої казкові літери живуть у чарівній країні Абетка, вони мають свій характер, улюблені місця відпочинку в Україні, знають державні символи та народні обереги, мають улюблені народні казки, пісні, національні страви, носить національний одяг.

Для цього  використовую казки,   дидактичні ігри і вправи.

Казка про букву А

У  чарівній країні  Абетка всі знають букву А. Вона стоїть на першому місці.

Літера А була примхлива і горда, вона вважала себе найголовнішою:

— Я сама головна адже  я стою першою — говорила вона.

Я буква А.

Я літера відома,

Я всякому знайома,

Я літера незвична,

Ще й дуже симпатична.

Голосиста буква   А.

Я абетку відкрива.

Довго терпіли літери її капризи.

А вона все похвалялась :

-  Я буква А, я сама головна.

 - Я – активна, азартна, агресивна, і абсолютно головна.

Образилися тоді на неї всі літери, так і втекли з книжок. На сторінках залишився лише набір літер А –« А-а-а», так плачуть маленькі дітки.

З книг пішов головний сенс, і люди перестали читати.

Засмутилася буква А. Довго кричала вона: «А-а» та «А-а». А потім втерла сльози і вирішила помиритися з усіма літерами. Для цього вона накрила апетитний стіл.

        Як ви думаєте які гостинці приготувала буква А?

А частувала вона ось чим: абрикосами і айвою, ананасами і аличею, авокадо, апельсинами і духмяними яблуками, сорт яких називався «антонівка».

Покуштувавши апетитних страв, букви вирішили, що більше ображатися на букву А вони не будуть, і повернулись до книжок.

 Казка про букву У

У чарівній країні Абетка жила  буква У. Вона дуже любила співати.

-У, у-у-у.

Дуже му-у-узику люблю.

У неї був друг вітер.  Вони разом любили співати українські пісні та читати вірші Лесі Українки.

    Коли він був добрий і лагідний , то разом з буквою у співав пісеньку:

– У, у-у-у, у.

(повільно і тихенько проспівати звук у).

А коли був сильний і розлючений, то вони співали так.

-У, у-у, у.

(голосно і сердито проспівати звук у).

Літера У гарна господиня, добре готує узвар. Вона працьовита,  вправно збирає восени урожай. На її вустах завжди сяє усмішка, вона щира та чемна.

 Казка про літеру М

Літера "М"  мила, любить свою маму, в своєму квітнику вирощує мальви, їздить до млина молоти зерно. Вона милується червоними маками в полі, відпочиває в Миргороді та Моршині, всім рекомендує пити цілющу миргородську та моршинську воду. У святкові дні одягає ошатну спідничку — мімку*. Вона вважає, що смачніше за український мед нічого в світі немає, її улюблені страви — млинці з медом, пиріжки з маком та молочна каша, чай з м'ятою та морс із журавлини.