НАУКОВО – МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА
Формування мовленнєвої компетентності дітей
дошкільного віку засобами народознавства і краєзнавства
АКТУАЛЬНІСТЬ НАУКОВО – МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ
Немає мудріших, ніж народ, учителів,
У нього кожне слово - це перлина.
Це праця, це натхнення, це людина.
М. Рильський.
Актуальність її полягає в тому, що оволодіння українською мовою як
державною є найважливішим засобом
національного виховання, що забезпечує не тільки комфортне існування
людини в суспільстві, а й дозволяє виробити систему національно зумовлених
уявлень, пізнати національний характер, мовний тип особистості.
У новій
редакції Базового компонента дошкільної освіти мовленнєвий розвиток виділено в
самостійний напрям. Освітня лінія «Мовлення дитини» є однією з основних і
передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних
правил користування мовленням у різних життєвих ситуаціях.
Основними
показниками мовленнєвої компетенції дошкільників є їхні вміння логічно й
послідовно висловлювати думки, емоційно забарвлювати й насичувати їх образами,
розпочинати розмову й долучатися до обговорення. Ефективними засобами, що
сприятимуть формуванню в дітей цих умінь, є використання засобів народознавства
під час організації навчально-виховного процесу.
Своєчасно сформована мовленнєва
компетентність у дошкільному віці є головною умовою подальшого успішного
навчання у школі. Для формування мовленнєвої компетенції доцільними будуть як
організовані так і самостійні форми
діяльності:
Навчально-розвивальна діяльність;
Ігрова
діяльність
Прогулянка;
Свята, розваги;
Трудова діяльність;
Індивідуальна
робота;
Навчально-розвивальна діяльність;
Заняття.
Прекрасним
стимулюючим засобом формування мовленнєвої компетенції є народний фольклор. Він
охоплює словесну творчість дорослих для дітей, і включає в себе колискові
пісні, пестушки, потішки, забавлянки, небилиці, казки, заклички, примовки,
приспівки, ігрові пісні, лічилки, дражнилки.
У народний
фольклорі сповна розкриваються краса і велич усної мови. Діти вчаться любити
рідну землю, батьків і працю, захищати правду, поважати старших. Це джерело
розвитку мовлення, мислення, естетичних почуттів дитини.
Жоден вид
діяльності малюка не може бути відокремленим від комунікативної, що мовленнєві
задачі можна реалізувати навіть у самостійній діяльності, вихователь зможе
досягти удосконалення мовленнєвих умінь вихованців , без яких неможливий
гармонійний розвиток дитини та її подальше навчання у школі.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
v Створення умов для формування мовленнєвої компетенції: фонетичної,
лексичної, граматичної дітей дошкільного віку.
v Оволодіння дітьми зв’язним монологічним та діалогічним мовленням.
v Проведення цікавих та змістовних занять з використанням народознавчих
засобів.
v Вміння логічно й послідовно висловлювати думки, емоційно забарвлювати й
насичувати їх образами, розпочинати розмову й долучатися до обговорення.
v Зацікавлення дітей українськими народними традиціями і обрядами.
v Розширення словникового запасу дітей та засвоєння лексико-семантичних груп
слів за темою.
v Розвиток навичок переказу.
Перспективний план роботи над
науково-методичною проблемою
вихователя Воронець Світлани Олександрівни
на 2017 – 2022 роки
Етапи
роботи
|
Завдання
|
Зміст роботи
|
Підсумок роботи
|
Діагностичний
2017-2018
|
діагностика власних навичок організації навчальної-виховної
діяльності дошкільників;
аналіз недоліків;
планування та організація роботи над
методичною проблемою.
|
1. Аналіз
перспективного та календарного планів освітньої роботи з дітьми, оцінювання
стану впровадження педагогічних технологій, що сприяють мовленнєвій
інтеграції дошкільників.
2.Саморефлексія: визначення рівня власної
обізнаності з науково – методичної проблеми.
3. Визначення мети та завдань проблемної
теми
4. Складання глосарію з теми (оформлення
педагогічного словника)
5. Складання перспективного плану роботи
6.Складання індивідуального плану роботи
по обраній науково – методичній проблемі на навчальний рік
7. Складання списку літературних та інших
джерел для роботи над науково – методичною проблемою
|
ü визначення теми
самоосвіти;
ü складання
перспективного і річного планів її реалізації.
ü створення бібліографії з науково – методичної
проблеми.
ü оформлення педагогічного словника з
науково – методичної проблеми
|
Прогностичний
(теоретично-аналітичний)
2018-2019
|
опрацювання та проаналізувати літературу,
матеріали передового педагогічного досвіду та інтернет
-ресурсів з обраної теми;
планування кроків практичного застосування.
|
1.Визначення шляхів, способів, методів, прийомів впровадження педагогічних
технологій, що сприятимуть формуванню та розвитку сенсорних мовленнєвих
здібностей дітей дошкільного віку.
2. Розробка системи заходів, спрямованих
на розв'язування проблеми.
3. Вивчення досвіду роботи по вибраній науково – методичній проблемі,
вивчення педагогічної літератури.
4. Добір різноманітних навчальних
ігор для використання на заняттях.
5. Систематизація матеріалів методичної,
педагогічної та психологічної літератури по темі (складання анотацій)
|
ü
теоретичне обґрунтування теми та її актуальності, визначення мети,
завдань, методів, об’єктів вивчення;
ü розробка практичного застосування напрацьованих матеріалів.
|
Аналітико-практичний
2019-2020
|
аналіз зібраних матеріалів з метою
практичного застосування;
практичне
застосування набутих знань
|
1. Участь у професійних конференціях,
семінарах, вебінарах
2. Проаналізувати роботу за навчальний рік.
3. Оцінити свою діяльність,
проаналізувати успіхи і невдачі.
4. Участь у методичній роботі школи
5. Розробка занять та дидактичних ігор з
використанням народознавчого матеріалу.
6. Апробувати та продемонструвати
напрацьований матеріал.
7. Внесення необхідних коректив
8. Виставка психолого-педагогічної
літератури з проблеми.
|
ü розробка і застосування авторських дидактичних і методичних
матеріалів;
ü підготовка доповідей, виступів, конспектів занять
|
Впроваджувальний
(практично-корекційний)
2020-2021
|
практичне
застосування набутих знань у особистій
педагогічній діяльності
|
1. Аналіз форм, методів, способів діяльності
по науково – методичній проблемі. . Підведення підсумків, щодо їх
ефективності та результативності
2.
Відкриті заняття, участь у методичній роботі школи
3.Ведення моніторингового дослідження
підвищення власної педагогічної майстерності, прогнозування результатів
4.
Виступи на засіданні методичних об’єднань по темі самоосвіти
|
ü розробка і застосування авторських дидактичних і методичних
матеріалів;
ü підготовка доповідей виступів, конспектів занять
|
Узагальнюючий
2021-2022
|
моніторинг результативності
застосованих форм, прийомів і методів роботи;
їх систематизація і класифікація; оцінка власних досягнень;
узагальнення,
висновки, враження.
|
1. Виступи на засіданнях методичних
об’єднань по науково – методичній проблемі
2. Оформлення результатів роботи
3. Проведення відкритих уроків
4. Активне використання набутого досвіду
5. Узагальнення матеріалів досвіду
6. Випуск методичних доробок
7. Підготовка творчого звіту
8. Розробка методичних рекомендацій з
даної проблеми
9. Презентація досвіду
|
ü публікація авторських педагогічних, аналітичних, навчально-методичних, дидактичних матеріалів,
конспектів занять
ü презентація результатів та досвіду роботи
|
